Доброю традицією у Київська школа №42. Відродження;-) є розпочинати навчальний рік педагогічною радою, на яку запрошуються цікаві та видатні особистості України.
Ось і сьогодні до школи завітала сімейна психологиня, президентка Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів Катерина Гольцберг з бесідою на тему «Як не втратити сенс життя під час війни. І продовжувати жити, працювати, підтримувати і навчати дітей».
Зустріч пройшла в теплій та дружній атмосфері. Педагогічні працівники перед початком навчального року, який знову буде воєнним, отримали якісні поради та психологічні настанови; дізналися про свою психологічну резилентність, про фактори, які впливають на ментальне здоров’я; навчилися розрізняти втому від вигорання; зрозуміли, що є нашим ресурсом та як його не втратити.
Наприкінці зустрічі пані Катерина порадувала усіх присутніх своєю творчістю #віршована_Гольцберг, прочитавши вірш, присвячений Дню Незалежності України.
Катерина Гольцберг
“Я народитися могла у чемній Польщі
І на Різдво ділила б з рідними облатку,
Могла б в Британії носити макінтоши,
Чи бути у Намібії мулаткой.
Якщо б я народилася на Кіпрі,
Я б на фламінго надивилася досхочу,
В Австралії я б плавала на ріфах,
А може б Грузію кохала би співочу…
Я б італійську мову розуміла,
Якщо б на Апеннінах жив мій тато,
А може я б француза полюбила,
Якщо б ходила в школу десь у Нанті…
Я народилась там, де чорноземи
Нам щедро родять ярую пшеницю,
І де луги від краю і до краю,
Де Чорне море сонячно іскриться.
Де люди щедрі, щирі і завзяті,
Де вміють на весь світ створити свято,
Де зустрічають радо і гостинно
Це все – моя єдина Україна!
Люблю тебе, країно, і пишаюсь,
Що маю я до тебе приналежність!
І кожен день сирена сповіщає –
Ми досі в боротьбі за незалежність”.